Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.12.2015 року у справі №5017/3760/2012
Постанова ВГСУ від 10.03.2016 року у справі №5017/3760/2012
Постанова ВГСУ від 14.05.2015 року у справі №5017/3760/2012
Постанова ВГСУ від 30.09.2014 року у справі №5017/3760/2012
Постанова ВГСУ від 04.10.2016 року у справі №5017/3760/2012
Постанова ВГСУ від 17.07.2017 року у справі №5017/3760/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 5017/3760/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі)

суддів Акулової Н.В.,

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. (судді: Колоколова С.І., Разюк Г.П., Ставицький Я.Ф.) у справі№ 5017/3760/2012 господарського суду Одеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доПублічного акціонерного товариства "Одесагаз" простягнення 36 738 222 грн. 43 коп. та за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Одесагаз" доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" простягнення 71 488 648 грн. 34 коп. за участю представників: від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовомСидоренко А.С., довіреність №14-100 від 18.04.2014 р.від відповідача первісним позовом та позивача за зустрічним позовомЕльчибекян І.М., довіреність №21/17-1 від 03.01.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.04.2014 р. у справі № 5017/3760/2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") до Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (далі - ПАТ "Одесагаз") задоволено частково, стягнуто 18 680 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 880 996 грн. 47 коп. 3 % річних, 842 427 грн. 24 коп. інфляційних втрат, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 5 660 336 грн. 90 коп. залишено без розгляду, з підстав передбачених п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" - відмовлено у повному обсязі, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у справі №5017/3760/2012 рішення господарського суду Одеської області від 16.04.2014 р. у справі № 5017/3760/2012 скасовано частково, резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

"Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, п/р 260083127511 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р №260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у розмірі 18 680 000 (вісімнадцять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч) грн., 3 % річних у розмірі 1 880 996 (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 47 коп., інфляційні витрати у розмірі 842 427 (вісімсот сорок дві тисячі чотириста двадцять сім) грн. 24 коп., пеню в сумі 4 445 509 (чотири мільйони чотириста сорок п'ять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 89 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, п/р 260083127511 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р №260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у розмірі 61 490 (шістдесят одна тисяча чотириста дев'яносто) грн. 14 коп.

Врешті позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - відмовити.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р №260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, п/р 260083127511 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 03351208) шкоду, завдану неналежним встановленням граничного обсягу виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу в сумі 68 126 317 грн. 09 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 65 583 грн. 18 коп.

В іншій частині - рішення залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, п/р 260083127511 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р №260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) витрати по сплаті судового забору за подання апеляційної скарги в сумі 28 697 грн.75 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р №260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, п/р 260083127511 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код ЄДРПОУ 03351208) витрати по сплаті судового забору за подання апеляційної скарги в сумі 34 821 грн. 41 коп."

Не погодившись з прийнятим господарським судом апеляційної інстанції судовим рішенням, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у справі №5017/3760/2012 в частині стягнення з скаржника шкоди, завданої неналежним встановленням граничного обсягу виробничо-технологічних витрат в сумі 68 126 317 грн. 09 коп., витрат по сплаті судового збору в сумі 65 583 грн. 83 коп., витрат за подання апеляційної скарги в сумі 34 821 грн. 41 коп. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову ПАТ "Одесагаз".

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при винесені оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2014 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М., судді - Владимиренко С.В., Ємельянов А.С. (доповідач у справі), касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.09.2014 р.

Розпорядженням Заступника Секретаря першої судової палати від 16.09.2014 р. №02-05/415, у зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді - Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

Через відділ документального забезпечення діяльності судових палат Вищого господарського суду України 09.09.2014 р. ПАТ "Одесагаз" подано відзив на касаційну скаргу .

В судовому засіданні 16.09.2014 р. оголошено перерву до 30.09.2014 р.

В судове засідання 30.09.2014 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні підтримав доводи викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. в оскаржуваній частині.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні заперечив проти касаційної скарги, просив оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.01.2011 р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/161/11.

Відповідно до умов вказаного договору постачальник в 2011 році зобов'язується передати покупцеві імпортований природний газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 договору № 14/161/11 від 31.01.2011 р.

У вказаному пункті договору зазначено, що постачальник передає покупцеві в 2011 році газ з урахуванням вартості його транспортування магістральними трубопроводами в обсязі до 30 147,300 тис. куб. м.

Згідно з п. 5.1 договору № 14/161/11 від 31.01.2011 р. оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

При цьому, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у розмір та у порядку, що передбачені чинним законодавством України та цим договором.

За несвоєчасну оплату газу у строки, зазначені в п. 5.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний період.

Вказане встановлено в п.п. 6.1, 6.2 договору № 14/161/11 від 31.01.2011 р.

Пунктом 9.1 даного договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011 р. і діє у частині поставки газу до 31.12.2011 р. включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Крім того, між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Одесагаз" було укладено ряд додаткових угод до договору № 14/161/11 від 31.01.2011 р.

Так, додатковою угодою № 4 від 30.09.2011 р. до договору № 14/161/11 від 31.01.2011 р. було досягнуто згоди щодо наступного:

- п. 1.1 договору було викладено у наступній редакції: постачальник зобов'язується передати покупцеві в 2011 та 2012 роках імпортований природний газ, надалі - газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсягах, зазначених у п. 2.1 та п. 2.1.1 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця. Використання газу для інших потреб не є предметом цього договору;

- доповнено п. 2.1 пунктом 2.1.1 в наступній редакції: постачальник передає покупцеві в 2012 році газ в обсязі до 59 732,485 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: січень - 10 837,447 тис. куб. м., лютий - 9 165,769 тис. куб. м., березень - 7 195,157 тис. куб. м. (І квартал - 27 298,373 тис. куб. м.); квітень - 3 158,883 тис. куб. м., травень - 2 164,289 тис. куб. м., червень - 2 013,579 тис. куб. м. (ІІ квартал - 7 336,764 тис. куб. м.); липень - 1 981,576 тис. куб. м., серпень - 1 991,760 тис. куб. м., вересень - 2 113,962 тис. куб. м. (ІІІ квартал - 6 087,298 тис. куб. м.); жовтень - 4 413,233 тис. куб. м., листопад - 5 528,146 тис. куб. м., грудень - 9 068,671 тис. куб. м. (VI квартал - 19 010,049 тис. куб. м.);

- п. 9.1 договору викладено у наступній редакції: цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011 р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2012 р. включно, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до їх повного здійснення.

За таких обставин, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на виконання умов договору № 14/161/11 від 31.01.2011р. протягом січня 2011 р. - березня 2012 р. було поставлено, а ПАТ "Одесагаз" прийнято природний газ на загальну суму 145 552 188 грн.16 коп.

Покупцем за період з 20.11.2012 р. по 05.12.2013 р. здійснено часткову оплату вартості отриманого природного газу на загальну суму 9 677 825 грн. 03 коп.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судами попередніх інстанцій доказами та не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що закріплено в ст. 530 Цивільного кодексу України.

Як встановлено в ч.ч. 1, 2 ст. 692 вказаного кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару. До договору купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Враховуючи приписи наведених правових норм, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо порушення ПАТ "Одесагаз" зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого природного газу за договором № 14/161/11 від 31.01.2011 р., внаслідок чого утворився борг у сумі 18 680 000 грн. 00 коп., який підлягає стягненню.

З огляду на наявність у відповідача за первісним позовом простроченого грошового обов'язку, господарські суди першої та апеляційної інстанцій також задовольнили вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" по стягненню з ПАТ "Одесагаз" інфляційних втрат у розмірі 842 427 грн. 24 коп. та 3% річних у розмірі 1 880 996 грн. 47 коп., нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, з чим погоджується судова колегія Вищого господарського суду України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що предбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 вказаного кодексу, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Вказане зазначено в ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

На підставі вищенаведених приписів чинного законодавства та п. 6.2. договору купівлі-продажу природного газу №14/161/11 від 31.01.2011 р., позивачем за первісним позовом внаслідок прострочення виконання відповідачем за первісним позовом грошового зобов'язання з оплати вартості придбаного газу нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 16.02.2011 р. по 15.08.2012 р. у розмірі 3 920 856 грн. 30 коп., за період з 16.03.2012 р. по 15.09.2012р. у розмірі 960 495 грн. 81 коп., за період з 16.04.2012 р. по 15.10.2012 р. у розмірі 778 984 грн.79 коп., а всього - 5 660 336 грн. 90 коп., згідно наданого розрахунку.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 47 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому, суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильним висновок господарського суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості застосування місцевим господарським судом до вимог про стягнення пені п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, на підставі якого господарським судом першої інстанції вказані позовні вимоги залишено без розгляду.

При цьому, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Таким чином, касаційна інстанція погоджується з господарським апеляційним судом щодо наявності підстав для стягнення з ПАТ "Одесагаз" пені, з врахуванням застосованого строку позовної давності та проведеного судом перерахунку, в сумі 4 445 509 грн. 89 коп.

Предметом зустрічного позову у справі №5017/3760/2012 є вимога про відшкодування майнової шкоди у сумі 71 488 648 грн. 34 коп., яка виникла внаслідок неправомірних дій ПАТ "НАК "Нафтогаз України" по встановленню ліміту виробничо-технологічних втрат та нормованих витрат газу при транспортуванні газорозподільними мережами на 2011 рік в обсязі меншому, ніж це необхідно для покриття таких втрат.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди на підставі вказаної норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини особи, яка завдала шкоду.

Отже, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача.

Так, наказом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 29.11.2010 р. №556 для ПАТ "Одесагаз" ліміт виробничо-технологічних втрат та нормованих витрат газу при транспортуванні газорозподільними мережами на 2011 рік був встановлений в обсязі 30 147,30 тис. м. куб.

Проте, за зробленим позивачем за зустрічним позовом розрахунком, на підставі Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 р. № 264, обсяг втрат газу у 2011 році мав складати 54 001,260 тис. м. куб.

Вказане підтверджується Висновком експерта за результатами проведеної судово-економічної експертизи № 4370/13-45 від 29.08.2013 р.

Отже, всупереч положенням вказаної методики, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до собівартості транспортування газу не було включено вартість 23 853,96 тис. м. куб. природного газу, внаслідок чого ПАТ "Одесагаз" у 2011 р. завдано шкоду в сумі 68 126 317 грн. 09 коп.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, як і апеляційний господарський суд, вважає, що в результаті встановлення неналежного граничного обсягу виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу під час його транспортування з вини ПАТ "НАК "Нафтогаз України", ПАТ "Одесагаз" завдано майнову шкоду, що підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарського суду апеляційної інстанції такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку статтей 33, 34, 35, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин, з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржуваний судовий акт у даній справі прийнятий апеляційним господарським судом при повному з'ясуванні фактичних обставин справи у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. у справі №5017/3760/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко